Коли згадаю я ті материнськи руки
І все оте тепло, яке вони несуть,
То всі важки думки, що, ніби чорні круки,
Кружляють наді мной, десь ніби пропадуть…
Заграє сонце знов промінням на всі боки,
Всі сумніви пройдуть, немов поганий сон…
В душі моїй тоді лягає дивний спокій,
Як тільки доторкнусь до маминих долонь…
Християнина без любові до батьків, а особливо до матері, не може бути. Перша заповідь з обітницею говорить: «Люби батька та матір і буде добре тобі, і будеш довголітній на землі». Щасливі ці діти, в яких віруючі батьки, бо їхні молитви нас охороняють від всяких бід.
«О мамо, скільки раз в молитві,
Коліна приклонивши в ніг Христа,
З сльозами на очах ви Господа благали
За мене, заблудшого в гріхах.»
З християнською любов’ю
Щиро дякую за щирi слова!
С хр.л.и.ув.,
thebogdan